Байкове кладовище є одним із самих відомих у Києві. Назва цвинтаря походить від прізвища Сергія Байкова, на землях якого і було розташовано новоутворене у 1830-их роках кладовище, хоча початково його назва — Новостроєнське.
Цікавим є той факт, що перші поховання тут здійснювала лютеранська громада. Це пов’язано з тим, що старе лютеранське кладовище було у дуже поганому стані через постійні підтоплення. Дозвіл на захоронення в цьому місці отримала лютеранська та католицька громади у 1831 році, остаточно перенесення поховань із старого цвинтаря завершилось у 1839 році.


Попередній
Наступна
Цвинтар мав одну прогресивну на той час особливість — це було перше у місті кладовище, де ховали людей різних віросповідань. Тому тут можна помітити поділ на ділянки: лютеранська, католицька, православна та юдейська.


До кінця 19-го століття кладовище значно «розрослося». З’явилася нова ділянка, що відмежувалася від попередньої Байковою вулицею. Менша ділянка мала назву Старе Байкове кладовище, а більша називалася Нове Байкове кладовище. Кладовище огородили парканом та побудували чотири брами, що ведуть на відповідні ділянки. Вони називаються Стара, Лютеранська (або ж Німецька), Католицька (Польська) та Православна.




На Байковому кладовищі можна побачити склепи, які почали з’являтися тут у кінці 19-го століття. Над проектами працювали кращі архітектори міста: Володимир Ніколаєв, Владислав Городецький, Олексій Щусєв та інші. Склепи унікальні та побудовані відповідно до традицій та віросповідань померлих. Багато склепів знаходяться зараз у занедбаному стані. Існує думка, що під час війни в склепах переховувалися люди. Пізніше там ночували безхатьки. Іншою причиною є те, що всі цвинтарні книжки були втрачені в роки другої світової війни, тому досі важко визначити, яким родинам вони належать і хто повинен їх утримувати.

Тут поховано багато видатних особистостей: поетеса Леся Українка, композитор Микола Лисенко, актор Леонід Биков, хірург Олександр Шалімов, науковець Борис Патон, перший Президент україни Леонід Кравчук та інші.



Серед німецьких імен варті уваги інженер-конструктор Федір Андерс, київський міський голова Густав Ейсман, архітектор Павло Шлейфер, ботанік Іван Шмальгаузен, лікар Юлій Мацон, юрист Микола Ренненкампф, анатом Олександр Вальтер та інші.