Революція на граніті

Наметове містечко

“Революція на граніті” була низкою заходів громадської непокори, які носили ненасильницький характер та були організовані переважно студентами. Протести відбулися з 2 по 17 жовтня 1990 року в Україні, що тоді ще була в складі Радянського Союзу.

У перший день політичного голодування

З приходом до влади Горбачова у СРСР виникла якась видимість демократії. Але у зв’язку з тим, що керівна верхівка продовжувала керувати за старими сценаріями, у суспільстві виникли економічна та політична кризи. Українська молодь, яка була натхненна ідеями незалежності, прагнула змін. Виник задум проведення акцій, з метою привернути увагу громадськості та домогтися змін у “системі”. Основою цих акцій повинно було стати голодування студентів.

«Краще вмерти, ніж жити в Радянському Союзі!»

Молодь вимагала:

не підписувати новий союзний договір;

провести перевибори до Верховної Ради на багатопартійній основі до весни 1991 року;

повернути українських солдат на територію України;

молоді українці повинні проходити військову службу винятково на території України;

націоналізувати майно комуністичної партії України;

домогтися відставки голови Ради Міністрів Віталія Масола.

Правоохоронці біля стін Верховної Ради 15 жовтня 1990 року

Страйк розпочався 2 жовтня 1990 року о 10.00 на площі Жовтневої революції, сьогодні це Майдан Незалежності. Кілька десятків молодих людей оголосили про початок голодування. В той же день о 20.00 за декілька хвилин було зведене наметове містечко. Кількість голодуючих на перший день склала 108 чоловік. Станом на 3 жовтня вже було 49 наметів та 137 голодуючих.

Переговорний процес з представниками влади розтягнулися на декілька днів. Активісти протесту відвідували ВНЗ Києва та вели роз’яснювальну роботу щодо вимог протестувальників. З часом до акції почали приєднуватися прості городяни та жителі інших міст.

Наметове містечко біля стін Верховної Ради

16 жовтня біля Верховної Ради з’явилось ще одне наметове містечко, що складалося з 11 наметів та 45 голодуючих. Акція набула загальнонаціонального  масштабу: до неї долучилися багато вишів та інші навчальні заклади, а також оголосили готовність долучитися заводи, фабрики та науково-дослідні інститути. Окрім Києва страйки відбулися в інших містах України.

 

Група народних депутатів, що приєдналася до голодуючих студентів

17 жовтня пізно ввечері  стінах парламенту відбулося голосування. За “постанову”, яка містила 5 вимог студентів проголосували 314 депутатів “за” та 38 “проти”. Це була перемога.

Успіх даної акції мав великий вплив на становлення незалежності України та політичну активність молоді в подальшому. Ідея ненасильницьких протестів була втілена під час Помаранчевої революції та Революції гідності.

Фото: radiosvoboda.org

https://youtu.be/cmyk-AA6oTw

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *