Темою свого першого допису в блозі я обрала Золоті ворота. Це дуже символічно. Тисячоліття тому Золоті ворота служили парадним входом для гостей Києва та перепоною для його ворогів. Сьогодні вони є символом Києва, його могутності на незламності. Звідси починається більшість екскурсій по  Древньому Києву та його дворикам.

Золоті ворота побудовані за часів Ярослава Мудрого на початку одинадцятого століття. Вони належали до захисної системи земляних валів навколо Києва. Висота земляного валу місцями досягала 15 метрів. Золоті ворота були одним із чотирьох воріт до “міста Ярослава”. Відомо, що коли ворогам і вдавалося  захопити Київ, то вони ніколи не могли потрапити в місто через Золоті ворота. Над воротами височіла церква Благовіщення Богородиці, отже через ворота мали надходити тільки “благі вісті”. Фасад споруди прикрашала мозаїка або ікона Богородиці, яка не збереглася. Її відновили лише у 2016 році. 

Існує багато легенд щодо назви воріт. Наукова теорія схиляється до думки про походження назви від воріт в Константинополі.

Ворота століттями виконували свою функцію, але з часом стали непридатними та перетворилися на руїни. Ще в минулому столітті на цьому місці можна було спостерігати залишки воріт, аж поки у 1982 році радянський уряд не вирішив відсвяткувати півтори тисячі років з моменту заснування міста.

Залишки воріт були “законсервовані” у приміщенні, що є реконструкцією Золотих воріт в натуральну величину. Про висоту земляного валу можна судити за західним та східним фасадам, які обшиті деревом. Всередині приміщення знаходиться музей, що розповідає про історію міста та самих Золотих воріт.

Поряд знаходиться однойменна станція метро, одна з найкрасивіших у Європі. Вона оформлена в давньоруському стилі і варта того, щоб її відвідати.